нарко площадка формула Льгов Метадон мёд

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!

П***ец, братцы, сорян, если что сразу - я просто так, бистри. Расскажу вам, как я походил на наркомана и накупил метадона, еще и на метро в трущобы катался. Закладки всякие, диазы, кислотка - все дела!

Начнем с того, что решил я взять и ужалиться по-крутому. Бродяги из подворотен вроде как упакованного морфа продают, ну и подумал я, а чего бы и нет, да вот только я же не наркоман! Но в один момент решил - тянет меня, хочу попробовать, да и все такие говорят, что это как ахуенно!

Выхожу я на улицу, а тут ко мне какой-то малолеток подходит и говорит: "Шей, бро, у меня грибочки свежие!". Тащу деньги из несуществующего кармана и говорю: "Давай, старик, тыкай!". Полчаса мы с ним обсуждали, какие грибы покупать, потом он какую-то дурацкую картинку нарисовал и сказал, что это моя доза. Вот такие вот грибочки, братишки.

Потом у меня руки зудеть начали. Я понял, что тут дело мутное. Решил я для начала на эйсид подсесть. Легче, думаю, и кайфу больше. Говорят, что все крутые на нем находятся. И пошел я искать эту кислотку. Лажу по улицам, заглядываю во все аптеки, но все тщетно. Ни одного таблеточного варианта! В конце концов, сидя в подъезде, понял, что не сегодня судьба моя эйсидом становиться.

И вот наступил тот долгожданный день!

Друзья, я наконец нашел место, где можно купить метадона - это просто рай на земле! Вся эта долбаная субкультура, запыленные углы и прокуренные комнаты со своими делами дают уверенность в том, что я сделал правильный выбор. Вошел я в одну забегаловку - там все были одеты в кожанку и наколки, а на ушах висели стразы. Гляжу на них и думаю - угарнули полностью!

Подхожу я к крученой мордочке, которая продает этот метадон, и говорю: "Братва, еду на метро в трущобы, где деньги лежат". Он посмотрел на меня как на мясо и сказал: "Конечно, шей, вот тебе адрес, только осторожно, там не все гладко". Я сунул ему десятку и он посмотрел на меня так, будто я идиот.

Взбесясь от нетерпения, я метался по метро, ища нужную станцию. Люди смотрят на меня, как на животное, и даже мордашка продавца с метадоном казалась более приятной. Но я все-таки добрался до трущоб. Завалил я в наружу, и гляжу - это же моя мать! "Что ты здесь делаешь, мошенник?!" - кричит она. Я понял, что все это было заманухой, и вот оно - гнев матери. Блин, мне захотелось увидеть этот метадон и я его открыл. Вижу, диазы! Ну и диазы.. Другими словами, херня, которая не поможет мне даже встать с колен.

Так что моралка такая: не надо ходить по трущобам за метадоном, если ты не наркоман! Лучше иди купи себе грибы, эйсид или что-то по-серьезнее - чтобы потом иметь о чем рассказать! А вот насчет метро - забей, бро, ничего интересного там нет, только на затылке шишки разбиваешь, да на мясо выглядишь. Вот такая история, ребятки! Ну а если интересно, как выглядят трущобы и метро - зайди в Ютуб, глянь видосы и не мучайся, эйсидом лучше ужалиться!